Тремтіння- не від жаху,
Просто від холоду- засвідчує
Наявність крихти тепла. На плаху-
Думки без даху й посвідчень
На право проїзду в людських головах.
Горіння- не від вогню,
Швидше від хвилювань- вказує
Напрям до шлюзу. Мою
Недожовану болем проказу
Роз’ятрено вечора блюзом.
Страждання- не від людини,
Більше від людства- спричинює
Пошуки. Душемандрівок години
Між тілом і Ним- сльозесяйно, стримано,
Пошепки.
Моління- не обрядово,
Просто з потреби- заспокоює
Годоване вірою ЩОСЬ. Стопудово,
Стоцентнерно, стотонно загоює
Діри ватою знов СУПЕРХТОСЬ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всі здогадалися,-
Дах уже знесено!
Холод тремтіння
В людських головах,
Бо пре до шлюзу
Те,що зосталося;
Блюзом розятрить
І знищить у прах.
Людство не кинеться
В недожовані пошуки,
А сльозесяйно змовчить;
Може зупиниться автор
і "кошики"
Нам в інтернеті
Не буде ліпить?!
Просто потреба
усіх заспокоює,-
Ватою діри не загоїть!
Бо стопроцентно
Автор загноює
Й дуже далеко
від Бога стоїть. Комментарий автора: "Загноює"? Знаєш, це звучить як образа.
Хоча в цілому - звичний дитячий максималізм.
Гадаю, ти не прийняв свої піґулки сьогодні вранці.
Свєта
2008-11-20 04:05:36
Цікаво... Я особисто чекатиму ще на Ваші вірші. Хочеться побачити наскільки Вам знайомий отой-Суперхтось. Комментарий автора: Дуже добрий знайомий. Ну, може трішечки менше, аніж вам.
Всем, кто несет Еваегелие миру, посвящается. - Анатолий Бляшук
Это стихотворение посвящается всем, кто несет свет Евангелия Иисуса Христа миру, но особенно моему духовному наставнику Петровой Ирине.
Этот человек прошел со мной не легкий путь. Ее молитвы всегда были рядом в самое нужное время. Ее терпение и любовь сделали чудо, а ее вера помогла мне поверить в себя, и смело идти дорогой веры.
Спасибо, моя дорогая, и горячо любимая тетя Ира.
